Марія Кюрі-Склодовська народилась в Варшаві 7 листопада 1867 р. в сім'ї вчителя фізики. Середню школу закінчила в Варшаві з золотою медаллю, після цього 8 років була вчителькою. Початкову підготовку до експериментальних досліджень з хімії і фізики пройшла в лабораторії Музею промисловості і сільського господарства в Варшаві. В 1891-95 рр. навчалась на Математично-природничому факультеті в Сорбоні, де отримала ліценціати з фізичних і математичних наук. Вдома у проф. Ковальського познайомилась з П'єром Кюрі, з котрим взяла шлюб в 1895 р., після чого Марія прийняла французьке громадянство. Перша публікація М. Кюрі-Склодовської, що з'явилась в травні 1898 р., звернула увагу читачів на промені Беккереля.
Два місяці пізніше, після надзвичайно важкої праці над екстракцією радіоактивної субстанції зі смоляної обманки, подружжя Кюрі оголосило про відкриття нового елементу: "Деякі руди, в складі яких є уран і торій (смоляна обманка, халколіт, ураніт), - дуже активні з точки зору випромінювання Беккереля. В попередній праці одне з нас доводило, що їх активність навіть більша від активності урану і торію і висунуло припущення, що таку властивість вони завдячують іншій надзвичайно активній субстанції, котра міститься в цих рудах в невеликій кількості. [...] Ми припускаємо, що речовина, яку ми виокремили зі смоляної обманки, містить ще невідомий науці метал, котрий має хімічні властивості подібні до бісмуту. Якщо існування такого металу підтвердиться, пропонуємо назвати його "полон" від назви батьківщини одного з нас." 1897 рік приніс нові відкриття. Кількість робіт присвячених радіоактивності почала стрімко рости. В 1903 році Беккерель та подружжя Кюрі отримали Нобелівську премію з фізики. Після передчасної, трагічної смерті П'єра Кюрі в 1906 році Марія Кюрі-Склодовська продовжила дослідження самостійно. В 1911 р. її відзначено другою Нобелівською премією, цього разу з хімії.
Окрім наукової діяльності Марія Кюрі-Склодовська вела широку організаційну і суспільну роботу. Вона брала участь у створенні Радіологічної лабораторії при Варшавському науковому товаристві. В результаті її старань в 1912 році розпочато будову Радієвого інститутут в Парижі, в котрому вона зорганізувала відділення досліджень фізичних та хімічних властивостей радіоактивних елементів та започаткувала біологічне відділення. Під час Першої світової війни вона, як керівник Рентгенівської служби Міністерства військових справ, організувала близько 200 нових або покращених радіологічних станцій, а також устаткувала у власній лабораторії і передала армії 20 оснащених рентгенівськими апаратами автомобілів швидкої допомоги. Завдяки її ініціативі в Школі медсестер в Парижі створено перше у Франції радіологічне відділення (1916). До кінця війни під її керівництвом підготовано 150 радіологічних лаборанток. М. Кюрі-Склодовська започаткувала відділення радіотерапії в Радієвому інституті (1916). Провела радіологічний практикум для американських студентів-медиків, що перебували на фронті в Європі. Подібні курси вона продовжувала проводити протягом перших двох повоєнних років, навчаючи молодих рентгенологів з усієї Європи. Велику допомогу в цій роботі вона отримувала від дочки Ірен. Після Першої світової війни в столиці відродженої Польщі розпочали будову науково-лікувальної інституції - Радієвого інституту, котрий відкрито в її присутності у 1931 р. В 1947 р. створено його філію в Глівіцах, а в 1951 р. - у Кракові.
В результаті кількадесятилітньої роботи з радієм Марія Кюрі-Склодовська була однією з перших жертв променевої хвороби. Згідно з документацією, померла вона 4 липня 1934 р. на гостру лейкемію на фоні набутої панцитопенії внаслідок тривалої експозиції на дію йонізуючого випромінювання.
