Актуальності

Слідами «України в центрі Любліна»: як пройшов одинадцятий фестиваль?

22-25 листопада в одинадцяте відбувся фестиваль «Україна в центрі Любліна». Гучно відсвяткувавши минулого року ювілей події, організатори «Фундація духовної культури пограниччя» не зупинились на досягнутому і провели ще більш масштабний захід. 13 подій. 9 локацій. 40 волонтерів. Півроку підготовки. І, як результат, – сотні задоволених відвідувачів.

Локальні герої

Лейтмотивом цьогорічного фестивалю стала демонстрація творчості локальної української громади, представники якої подекуди є відомими далеко за межами міста. Доказом цього є письменник Тарас Бондаренко. Він вже багато років мешкає у Любліні, але видає свої книжки в Україні і отримує за них численні нагороди. У рамках фестивалю письменник презентував свою останню гумористичну збірку оповідань «Європейські хроніки». Під час зустрічі автор розповідав про свій творчий шлях, відповідав на питання присутніх і читав уривки з творів, які неможливо було слухати без посмішки.

Свою ж музичну обдарованість люблінські українці(і не тільки) показали в четвер на сцені пабу «Spirala blues». Саме тут відбулись джем-сейшен та концерт артистів-аматорів. У заході можна було взяти участь з будь-яким репертуаром, однак перевага надавалась сучасній українській музиці. «Один в каное», « The Hardkiss», «Скрябін»- пісні цих виконавців звучали найчастіше.

Більш глибокий зріз нової української естради відвідувачі фестивалю побачили у суботу на виступі кавер-гурту «Royal Band». Цей колектив з’явився рік тому, як ініціатива люблінських студентів-іноземців, і поки що встиг відіграти лише три концерти. Не дивлячись на це, на великій сцені молоді музиканти почувались себе як риба у воді. Українські хіти у виконанні гурту звучали не просто на рівні оригіналу, але й відсвіжились, загравши новими барвами. «Royal band» став чудовим розігрівом перед концертом хедлайнера фестивалю і довів, що гурт вже давно виріс із формату студентських вечірок.

Голоси з «Великої України»

Звісно, фестиваль не обійшовся без митців з України. Серед них - тернопільський фотограф Сергій Гуменюк, який привіз до Любліна виставку «Обличчя України». Цикл світлин був створений угрупованням «Arte Factum Collective», до якого окрім Сергія входять також Павло Нера і Паул Алабама. Їхні роботи показують різні аспекти життя простих українців і об’єднані урбаністичною тематикою. Насолодитись виставкою можна було протягом кількох тижнів у кав’ярні «Próba Cafe»

Натомість кожен, хто хотів не просто подивитись на мистецтво, а ще й взяти участь у його створенні, міг відвідати майстер-класи з традиційних українських ремесел. Львівські художники навчали мешканців Любліна писати ікони на склі, прикрашати народними візерунками еко-сумки й робити українські ляльки-мотанки.

Найбільш очікуваною ж зіркою «України в центрі Любліна» був Олег Скрипка. Перед його концертом у приміщенні музичного клубу «Centrum Spotkania Kultur» було ніде яблуку впасти. Більшість публіки була українцями, але вряди-годи серед натовпу можна було почути й польську, білоруську і російські мови. У Люблін лідер гурту «Воплі Відоплясова» приїхав зі своїм сольним проектом, проте Олегу Скрипці і без музикантів вдалося показати справжнє шоу. Буквально з перших акордів пісень зал почав підспівувати і пританцьовувати в такт музиці. Для такого ефекту артисту знадобились лише гітара, баян і відкритість до публіки. Під час виступу артист активно спілкувався з аудиторією, розповідав історії та відповідав на репліки з зали. Останні переважно були проханнями зіграти якусь з пісень «Воплів Відоплясова». На жаль, без гурту Олег не зміг виконати усі замовлення, але й не лишив фанатів без свого легендарного хіта «Весна». Сотні слухачів разом з музикантом бубніли фірмове «Бу-бу-бу-буй». Ще одним приємним сюрпризом стала імпровізована колаборація Олега Скрипки з гуртом «Royal Band» і організаторкою фестивалю Анною Яцутою. Разом вони виконали запальну пісню «Країна мрій», чим поставали жирний знак оклику в кінці вечора.

Незабута історія

У листопаді цього року українці всього світу згадували дві важливі події своєї історії: Революцію Гідності і Голодомор. Організатори «України в центрі Любліна» також не стали виключенням. Програмою останнього дня вони нагадали відвідувачам фестивалю про тяжкі випробування українського народу.

Спочатку присутні побачили документальний фільм британського режисера Філа Сторгмена «KIEV UNBROKEN: Ukraine Reborn». Картина розповідає про бурхливий розквіт мистецтва у Києві, який відбувається на тлі Євромайдану, невдалих реформ нової української влади та збройної агресії Росії.

Після перегляду фільму учасники наукового гуртка україністів УМКС імені професора Михайла Лесіва зіграли міні-виставу про Голодомор. Щоб передати атмосферу катастрофи тих років студенти декламували зі сцени вірші, співали пронизливі пісні й наводили довідкову інформацію. Вистава була двомовною, тому однаково зворушила, як українських, так і польських глядачів. Завершився виступ хвилиною мовчання в пам’ять про жертв Голодомору.

Точкою, де історія поєдналась з сучасністю став виступ чоловічого гурту студентів Люблінської політехніки «Głosne szepty». Адже у репертуарі хлопців була як і класика української естради, так і найновіші пісні. Виступ колективу закривав фестиваль і став чудовою метафорою глибокої традиції і різнобарвності української культури. Показати її повністю за чотири дні фестивалю, звичайно, неможливо. Отож, лишається тільки чекати на дванадцяту «Україну в центрі Любліна»